COCAIN 97% Калач-на-Дону

Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!

Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.

Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.

Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.

Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?

Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.

Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.

Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.

Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.

Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.

Как я купил кокаин и пошел на сумасшедшее свидание

И так, бро, история, которую я сейчас расскажу, просто невероятна! Весь этот бред начался с того, что мой дурацкий друг, по кличке Пашка Закладка, решил пойти на крутое свидание. Что ж, лучше я всё расскажу от начала до конца.

Значит, как-то раз Пашка сидит и серьезно озабоченно морщит лоб. Я к нему подхожу и спрашиваю "Чё это с тобой такое, брат?" Он очень таинственно мне отвечает: "Слышишь, братик, завтра у меня свидание с девчонкой, а хочется ярко и запоминающе, понимаешь?" Я вот зараза наркоманская и сразу понимаю, что ему нужна закладка.

Ну и, конечно, я соглашаюсь помочь своему другу, ведь я такой добрый, а главное, знающий дилеров. Сразу же пишу сообщение одному парню, которого знаю понарошку, и договариваюсь о встрече.

Встреча проходит в касание. Да, брат, когда наркоспроващенные деньги легко забрать, это чувство настоящего успеха. Ты понимаешь, что вот опять выкатишься с качественной закладкой, и друзья будут в восторге. Теперь Пашке точно будет круто.

Дело сделано, и я возвращаюсь к дому, чтобы отдать заказ Пашке. Захожу в его комнату, а он сидит и пакует крек в маленькие пакетики. Нет, я не шеймлю тут Пашку, ведь каждый сам выбирает свой путь. Но все-таки, крек, это уже слишком.

Вот почему я решил поставить на старое доброе кокаинчики. Уж не знаю, что лучше: соваться в то вещество, которое тебя отупляет и отрывает от реальности, или просто оставаться на креке и ждать отломаться всухую. Ну, в общем, я выбрал кокаинчики и пошел на свидание с Пашкой.

Кстати, когда говорят, что наркоманы не могут любить, это полная херня. Просто нужно понимать, что такие чувства, как любовь, просто забиваются наркотиками. И это, брат, бывает охуенно, особенно когда ты на закладке. Но это уже другая история.

Так вот, мы с Пашкой выходим на улицу, а у него глаза красные, как у белого кролика. Я понимаю, что он уже высадился на измену и достался кокаин. Мы прогуливаемся вдоль набережной, обсуждаем космос и смотришь, как огни города танцуют в твоих глазах. Вот это, брат, состояние отупения!

Когда я оказался в таком состоянии, я решил сыграть на полную. Достаю из кармана маленькую стрелку и предлагаю Пашке решить, кому первому сделать укол. Он, брат, в шоке! Но потом перестраховывается и говорит: "Давай, отправляемся в стратосферу, но только в другой раз".

Мы продолжаем гулять по набережной, кайфуем от нашего состояния и обсуждаем самые жизненные вопросы. Ну, типа, кто кого разъебет на досуге или кто быстрее лечкой вырубит. Нужно сказать, что кокаинчики дают невероятную энергию и говорить хочется без остановки.

Мы прогуливаемся до самого утра, а потом садимся на крышу высотного здания и смотрим на рассвет. Это безумно романтично, особенно когда находишься на кокаине и полностью оторван от реальности. Пашка и я, мы сидим там, обнимаемся и мечтаем о безграничной свободе. Это великолепно!

И так, свидание на закладке было просто потрясающим, брат. Мы оба получили незабываемые ощущения и провели ночь, которую точно не забудем. Наши сердца бились в такт, словно мы в симбиозе с наркотиками. И даже когда все эффекты прошли, мы продолжали мечтать о новых приключениях.

Вот такая история, братишка, о том, как я купил кокаин и пошел на сумасшедшее свидание. Я надеюсь, что ты не осудишь меня за мои похождения, ведь каждый выбирает свой путь. А мой путь – это наркотики, экстази и другие штучки, которые заставляют сердце биться в такт с шальным ритмом улиц.